Графік                                                              проведення косультацій          практичним психологом ДНЗ№ 366              Мурзіної Каріни Валеріївни

Ще півроку тому ми жили в іншій країні, по-іншому мислили, сміялися з інших жартів, по-іншому планували сімейний бюджет, і по-іншому виховували наших дітей. Тепер ми стрімко шукаємо відповіді на багато питань, зі складністю звикаємо до страшних думок, але все ж намагаємось загартовувати в собі оптимістичний настрій та тільки позитивні думки.

А наші діти з повною кашею в голові - змушені самостійно переосмислювати і розуміти всю ситуацію, яка зараз відбувається навколо них.

За ради збереження психічного здоров’я дітей, які побували в зоні АТО, фахівці психологічної служби ГУ ДСНС України у Запорізькій області надають наступні рекомендації батькам та родичам цих дітей:

• Запевніть дитину, що ви зробите все, щоб вона була у безпеці. Ваша реакція багато в чому визначає те, як буде реагувати на подію дитина.
• Вимкніть телевізор. Розгорнута засобами масової інформації навколо події кампанія може бути травматичною.
• Майте на увазі, що реакція дитини може бути різною в залежності від віку. Особливо вона може впливати на підлітка. Будьте уважні до поведінки дитини і зверніться за професійною допомогою, якщо зміни в поведінці особливо гострі й тривалі. Майте на увазі, що ваша дитина може бути дратівливою, гиперактивою, тривожною, виявляти труднощі сну і харчування, зміни в поведінці (наприклад, не захоче більше грати з друзями на вулиці), але майте на увазі. що це нормальні реакції на ситуацію стресу, яку вона пережила. Почуття дітей часто знаходять вираження в тілесних реакціях (головний біль, біль у животі тощо) та поведінці (дратівливість, лють). Якщо ці симптоми тривають довше двох тижнів, зверніться за допомогою.
• Поговоріть з дитиною про те, що сталося. Будьте правдиві. Те, скільки ви можете сказати дитині і як ця інформація повинна бути сформульована залежить від віку. Основне завдання незалежно від віку - це допомогти дитині відновити відчуття безпеки.
• Для дошкільнят досить визнати, що «щось недобре сталося, мама і тато засмучені, але з ними все нормально, і вони захистять тебе від біди».
• Початкова школа. З'ясуйте, що вони знають про все, що з цього приводу думають, що чули від інших дітей. У цьому віці діти мають потребу в логіці і розумінні. Завірте молодших дітей також, що ніякі їхні проступки не є причиною того, що сталося.
• Середня школа. Ви можете поділитися інформацією, яка у вас є. Постарайтеся організувати обговорення, знову ж з'ясуйте, що дитина чула і дізналася з інших джерел. Деякі підлітки можуть робити вигляд або стверджувати, що їх це не зворушило, або, навпаки, бути дуже збудженими. Обидва типи реакцій нормальні в підлітковому віці. Не змушуйте дитину виходити на обговорення, поки він не буде готовий до цього.
• Спокійно висловіть свої емоції, але пам'ятайте, що ваше врівноважена поведінка буде більше сприяти почуттю безпеки. Допоможіть дитині усвідомити його власні почуття. Підкресліть, що це - нормально відчувати ті почуття, які в ситуації, що склалася, захопили його.
• Приділяйте дитині більше часу і уваги. Допоможіть дитині заспокоїтися як через психологічний канал, так і фізичний - дитині може знадобитися не тільки більше ласки і уваги, але також більше виходу фізичної енергії.
• Вкладання спати може бути дуже важливим моментом. Використовуйте його для того, щоб побути з дитиною, почитати йому казку тощо.
• Дозвольте дитині задавати питання, говорити про події, висловлювати свої почуття. Забезпечте її необхідним матеріалом - пластиліном, фарбами, журналами.
• Грайте з маленькою дитиною, щоб допомогти їй відіграти свої страхи і занепокоєння.

• Дитина може повторювати знову і знову гру або розповідь. Це може бути втомливим для батьків. Однак це важливо для дитини. І вона стежить за реакцією на її розповідь батьків. Якщо ж дитина застряє і повторення триває багато тижнів без зміни, зверніться до психолога.
• Дотримуйтеся розпорядку в їжі, гри, сні. Це допоможе дитині відновити почуття стабільності і безпеки. Уникайте непотрібних змін.
• Діти особливо чутливі після травматичної події. Вони можуть гостро реагувати на звуки, запахи, місця, які нагадують їм про подію. Майте на увазі, що ці чинники можуть викликати сильні емоційні реакції через багато часу після травматичної події. Пам'ятайте, що діти виживають і відновлюються після травматичної події. Дайте дитині і собі час на це.
• Зверніться за допомогою, якщо ви самі відчуваєте себе тривожно й засмучено. Ви зможете бути кориснішим для дитини, якщо ви будете вести себе спокійно і впевнено.

Однією з причин виникнення проблем у навчанні, у першокласників є недостатній  розвиток пізнавальних процесів, а саме розвиток мислення уяви, пам’яті, уваги, сприйняття. Те що кожної дитині дається природою необхідно підкріплювати і розвивати, а інакше всі ці процеси притупляться, і  надалі дитина             буде відчувати труднощі в процесі навчання. У дошкільному віці нам необхідно   допомогти дитині підготувати фундамент для шкільного навчання.

    Дитина повинна бути інтелектуально готова до школи, це пов’язано з відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини, а саме здатність цієї сфери до подальшого розвитку. Діти мають прийти до школи з досить широким колом знань і вмінь, а головне — з розвиненим сприйманням і мисленням. Вони повинні здійснювати операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації тощо), які дають змогу систематично спостерігати за предметами та явищами, виокремлювати в них суттєві особливості, міркувати і робити висновки).

    Практичним психологом закладу проводиться  робота з організації та розвитку інтелектуальних здібностей дітей та психологічна підготовки до майбутнього навчання в школі.

           З метою сприяння створенню умов для формування та розвитку пізнавальних процесів, психофізичних якостей та інтелектуальних здібностей дітей та психологічна підготовки до майбутнього навчання в школі, практичним психологом закладу проводиться наступна робота:

 - визначення рівня розвитку пізнавальних процесів у дітей старших груп за методиками:

сприйняття (зорове, слухове); мислення (наочно-діюче, наочно-логічне); пам'ять (слухова, зорова);  увага; довільність;  розвиток мовлення, створення корекційних груп для проведення занять з дітьми рівень розвитку яких нижче норми, складання рекомендацій для педагогів та батьків, проведення занять за програмою Червоненко Н.І. «Програма розвитку пізнавальних процесів у дітей 5-6 років».

×td colspan= windowtext=